Те, чого не було раніше: з новим радаром від "Радіоніксу" наші безпілотники бачать крізь хмари вдень і вночі
Круті технології, що реалізовані в Україні – малогабаритний радар з синтезованою апертурою
“Ми створили дійсно унікальну річ – за наші кошти і з опорою на нашу вітчизняну школу, потенціал наших інженерів і конструкторів. Такі рішення є лише у декількох високотехнологічних держав”. Так стверджують у компанії “Радіонікс” і мають для цього всі підстави.
Вони зробили малогабаритний радар з синтезуванням апертури, який може встановлюватися як на пілотовані, так і на безпілотні авіаційні комплекси. З новим радаром повітряні платформи набувають якісно нових можливостей. У чому ж тут “фішка”?
Малогабаритний радар з синтезуванням апертури від компанії “Радіонікс”, який може встановлюватися як на пілотовані, так і на безпілотні авіаційні комплекси.
В арміях і силових структурах різних держав кількість безпілотних комплексів збільшується чи не в геометричній прогресії. Одна з типових задач для безпілотників – ведення розвідки, збір даних по маршруту польоту.
Але виконувати завдання з використанням найсучасніших оптичних і інфрачервоних датчиків безпілотники можуть, якщо спостерігати за поверхнею землі їм не заважають хмари. Як тільки з’являється невеличкий серпанок, мряка, починається дощ або туман, безпілотник стає безсилим.
Єдиний спосіб отримати розвідувальну інформацію у таких умовах – використання радіолокаторів з синтезом апертури (SAR), які потрібно встановити на повітряну платформу. Але це просто лише в теорії.
Зовнішній вигляд малогабаритного радару с синтезованою апертурою для застосування на безпілотному літальному апараті БпАК АСS-3/ Raybird-3 – у варіанті змінного корисного навантаження. На фото видно приймально-передавальні полоскові антени правого і лівого огляду
На практиці радари з синтезуванням апертури застосовуються на БпЛА стратегічного рівня в ряді провідних держав світу. На експорт цієї продукції накладаються обмеження. Закордонні SAR мають значну масу і габарити. І дуже неприємну ціну, якщо вам таки погодяться їх продати.
Вигляд на радар з передньої проєкції
Всі ці пастки і обмеження обійшли на компанії “Радіонікс”, де створили власний універсальний малогабаритний комплекс SAR. Він включає дві приймально-передавальні полоскові антени правого і лівого огляду; приймально-передавальний модуль; підсилювач потужності, вузол цифрової обробки сигналу; джерело живлення. Робочий діапазон – Х.
Ширина діаграми спрямованості приймально-передавальної антени по азимуту (апертура 22 см), – 5,7 град. Габаритні розміри приймально-передавального модуля – 196х305х107 мм. Маса – 3 кг.
Потужність пристрою – до 20 Вт. Бортового живлення вистачає, щоб забезпечити роботу радара впродовж всього польоту. Модуль SAR інтегрується у корпус літального апарату, а за його межі на кілька сантиметрів виступають тільки антени.
Сигнал, отриманий з радара, обробляється вже після посадки літального апарату: зчитується інформація з встановленого на радарі накопичувача і проводиться синтезування за допомогою спеціальних програм. Отримання зображення територій можливо за будь-яких погодних умов: буде дощ або туман, удень або вночі.
З новим SAR розширюється і спектр завдань – мова не тільки про проведення розвідки в умовах туману, а й про можливості для складання цифрових карт місцевості.
Відпрацювання всіх режимів роботи SAR від компанії “Радіонікс” проходило у тісній взаємодії з “Авіаційною виробничою компанією “Скаетон”. Радар відпрацьовувався на пілотованих та безпілотних комплексах цієї компанії.
Відпрацювання всіх режимів роботи SAR від компанії “Радіонікс” проходило у тісній взаємодії з “Авіаційно-виробничою компанією “Скаетон”.
Зокрема, на вже добре відомому в українській армії і зарубіжним замовникам БпАК АСS-3/ Raybird-3. Симбіоз двох приватних компаній і взаємна зацікавленість в отриманні нового продукту були прискорючою силою для досягнення результату.
Ключових родзинок в новому SAR кілька. Головна – це зроблено в Україні і зроблено добре. І радари, і схемотехніка і, головне, унікальне програмне забезпечення. Над ним билися кілька років і це було найскладнішою частиною роботи.
Алгоритми обробки одержуваних з РЛС даних неодноразово вдосконалювався, щоб користувач міг отримати необхідну інформацію в дуже короткий проміжок часу. При цьому потрібно було забезпечити високі вимоги по роздільної здатності.
Зображення частини території після прольоту БпАК з SAR (зверху) після одного з випробувальних польотів. Зверху – оброблене зображення за даними з SAR. Знизу – фото цієї ж ділянки.
У нинішньому вигляді SAR має дуже добрі тактико-технічні характеристики. Це малі габарити, маса і висока роздільна здатність. “Якщо при перших польотах ми отримували досить приблизний образ поверхні, то сьогодні все дійсно круто”, – кажуть розробники. Досягнуто показники роздільної здатності в межах 0,3-0,5 м. Незалежно від висоти польоту. Така роздільна здатність дозволяє розрізнити і ідентифікувати дві БМП або інші машини, що стоять на відстані 30 сантиметрів одна від одної.
З урахуванням того, що безпілотник від компанії “Скаетон” здатний перебувати у повітрі більше доби, користувач має практично необмежені розвідувальні можливості, спираючись на тандем з двох українських продуктів: SAR + Raybird-3.
Безпілотний комплекс від компанії “Скаетон” став першим носієм нового радару SAR
Новий радар здатний конкурувати з найближчими конкурентами не тільки за технічними можливостями, перевершуючи їх у мініатюризації рішень, але і «бити» їх ціною. Так, аналог української продукції однієї з провідних європейських компаній коштує близько $1 млн. Що цілком відповідає ціні знань і компетенцій на подібну високотехнологічну продукцію.
Оригінальний текст – https://defence-ua.com/weapon_and_tech/te_chogo_ne_bulo_ranishe_z_novim_radarom_vid_radioniksunashi_bezpilotniki_bachat_kriz_hmari-1625.html