БПЛА від компаній компаній Skyeton, Culver Aviation і “Укрджет” скоро вирушать на фронт.
Глава міністерства цифрової трансформації України Михайло Федоров заявив у Telegram про те, що уряд планує закупити для армії вітчизняні дрони від компаній Skyeton, Culver Aviation та “Укрджет” і зараз обговорюють умови з розробниками. Фокус розповість про історію створення й особливості українських літальних апаратів.
Дрон UJ-22 на аеродромі
Фото: dev.ua
У 2021 році компанія “Укрджет” представила ударний дрон UJ-22 Airborne на виставці “Зброя та безпека-2021”. Він призначений для ураження живої сили та бойової техніки, а для цього може нести некеровані авіабомби, 82 мм міни (4 штуки) або гранати РПГ-7 (БП).
Головний інженер “Укрджету” Ігор Крамаренко розповів сайту “Армія Inform”, що точність влучення безпілотника з відстані 700 м становить до 10 м — досить високий показник для некерованих снарядів. За словами розробника, ЗСУ має велику кількість боєприпасів, які використовує UJ-22, перед скиданням на них потрібно лише встановити спеціальне “оперення”, а це можна зробити прямо на полі бою.
Модель може не лише знищувати ворогів, а й вести розвідку завдяки 64-мегапіксельному фотоапарату. Іноді передача фотографій у реальному часі краща за трансляцію відео, адже військові можуть бачити поверхню землі з роздільною здатністю до 5 см на піксель.
Для зльоту апарату необхідний майданчик диною як мінімум 50 м. Управління здійснюється в ручному, напівавтоматичному й автоматичному режимах, тобто бойовому дрону для виконання бойових завдань не потрібна участь оператора. Зв’язок між пунктом управління та військовим БПЛА здійснюється зашифрованим каналом, оператори при цьому можуть перебувати в спеціальному автомобілі.
UJ-22 може літати за екстремальних погодних умов. Він обладнаний стартером-генератором і системою автопілотування, розроблена інженерами “Укрджету”. Для протидії системам радіоелектронної боротьби розробники створили інерційну систему “Ксенс”, яка дозволяє обходитися без зв’язку із супутниками GPS — достатньо ввести координати.
“Для виробництва одного комплексу (це наземна станція та 2 безпілотники) потрібно до 2-х місяців. Для навчання оператору достатньо одного місяця, щоб він упевнено міг виконувати свою роботу”, — поділився Ігор Крамаренко.
Дрон ACS-3 на злітній платформі
Компанія Skyeton почала розробляти власний дрон у 2014 році, обравши конструкцію з бензиновим двигуном і нерухомим крилом, а через два роки українська армія прийняла його на озброєння. Військова версія авіаційного комплексу отримала назву ACS-3, а цивільна Raybird-3.
6 вересня 2019 року Raybird-3 встановила рекорд України за максимальною тривалістю польоту — 24 год 31 хв. За цей час апарат подолав понад 2000 км, при цьому зберіг палива ще на 1,5 год. У 2020 році розробники представили модифіковану версію ACS-3M із новим інжекторним двигуном, покращеним програмним забезпеченням і можливістю монтувати малогабаритний радар із синтезованою апертурою.
Глава “Скаетону” Роман Княженко розповів Defense Express про головні переваги ACS-3. За його словами, безпілотник може працювати, не побоюючись ворожих систем РЕБ. Якщо він потрапить у радіус їхньої дії та зіткнеться з перешкодами, то продовжить летіти, але вже не з GPS, а завантаженою в систему цифровою картою або покладаючись на інерційну високоточну систему. При спробах “заглушити” канал зв’язку БПЛА виручать шумоподібні широкосмугові системи телеметрії та управління. Противнику буде важко знайти, на якій частоті працює ACS-3M, до того ж БПЛА може в будь-який момент її змінити.
Дрони SKIF із відкріпленими крилами
Фото: Facebook
Culver Aviation почали розробляти військовий дрон-розвідник, а потім почали використовувати його з комерційною метою. Зараз SKIF оцінює збитки, завдані російськими військовими, та складає докладні карти місцевості завдяки камері з роздільною здатністю 61 Мп і точністю до 1 см на піксель, а також системі навігації GNSS. Такі характеристики дозволяють йому проводити розвідку на полі бою. БПЛА самостійно летить за запрограмованим маршрутом, але оператор може контролювати його в режимі реального часу та за необхідності брати керування на себе.
Історія створення БПЛА розпочалася у 2014 році, коли підприємець Олександр Даниленко зустрівся з другом і побачив саморобний літальний апарат, здатний літати запрограмованим маршрутом і передавати відео. Товариші створили волонтерську організацію EyeTech і почали розробляти дрон для української армії, збираючи прототипи в гаражі, доки не зібрали модель під назвою Patriot, якою зацікавилося Міноборони.
Тепер проєкт переріс у компанію ITEC, а літальний апарат обзавівся покращеннями: гарною камерою, тепловізором, батареєю, що забезпечує 2 години роботи. У 2016 році учасники проєкту навчилися використовувати сучасніші матеріали та комп’ютерні програми для перевірки аеродинаміки. Але замовлень від волонтерів не вистачало, щоби тримати бізнес на плаву, а Міноборони так і не підписало контракт, тому ITEC змінила назву на Culver Aviation і почала співпрацювати з цивільними замовниками, наприклад, фермерами, збираючи безпілотники під назвою SKIF. За один виліт “пташка” може зняти територію площею до 1500 га.
Раніше Михайло Федоров показав нові БПЛА, куплені для “Армії дронів” України. ЗСУ вже передали десятки FLyEye та DJI Matrice 300 на гроші, які пожертвували українці та мешканці понад 70 інших країн світу.
Оригінальна стаття – https://focus.ua/uk/digital/524420-vsu-poluchat-drony-ukrainskogo-proizvodstva-chto-izvestno-ob-acs-3-skif-i-uj-22