Скорочення квоти зі 100% до 85% — це діра для відтоку кадрів з критичних оборонних підприємств, а не вирішення питання комплектування війська. Найреалістичніший сценарій, до якого призведе це зменшення вже за кілька місяців, — мертва власна оборонна галузь країни, що перебуває у війні.
В індустрії і так є гострий дефіцит кадрів. За умови скорочення квоти на бронювання виробники не зможуть працювати над розробкою нових рішень, необхідних війську вже сьогодні. Ба більше, в таких умовах, компанії не зможуть виконувати поточні контрактні зобов’язання. Це призведе до зриву планування операційної діяльності, не кажучи вже про розвиток і масштабування.
Приватні компанії оборонно-промислового комплексу влаштовані таким чином, що зайвих людей в них не може бути. Часто пошук одного спеціаліста триває пів року, і ще стільки ж часу потрібно для його адаптації на проєкті та в команді. Рівень складності актуальних проєктів значно вищий за рівень розробок 2022 року, тому, в деяких випадках, компетентних спеціалістів може бути всього десяток на всю країну. Ті спеціалісти, що працюють в компаніях тривалий час, мають унікальні знання та розуміння продукту, яких не можна навчити людей ззовні.
Урізання 100% квоти бронювання працівників ОПК також призведе до швидкої втрати конкурентоспроможності на тлі іноземних компаній.
Ми підтримуємо позицію Міністерства оборони України щодо максимального бронювання людського капіталу оборонної промисловості.
Попри гострий кадровий дефіцит та регулярні обстріли, українські зброярі наразі продовжують забезпечувати Сили оборони засобами власного виробництва. Це дає можливість бути незалежними від мінливих політичних настроїв деяких “партнерів”.
Більше того, власний сильний ОПК є однією з фундаментальних складових сили політичної позиції України на міжнародній арені.
Україна повинна бути сильною і мати власну зброю.